Дубровицька гімназія №1, на жаль, у скорботі і жалобі…
Знову на Поліссі голови схилили
На Державному прапорі чорна стрічка
Знову на кладовищі свіжа могила,
По загиблому воїну запалена свічка…
Підтвердилась страшна звістка…
До моря сліз, які виплакані матерями України, додаються нові…
Із глибоким сумом повідомляємо… 5 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку, Донецької області, загинув солдат Буткевич Іван Іванович, позивний «Монгол». Із того дня Герой вважався зниклим безвісти. Ми всі, хто його знав, до останнього вірили і сподівались, що він живий. Місяці чекання та переживань стали важким випробуванням для близьких. Проте 15 листопада 2024 року його тіло було ідентифіковане…
Народився Іван Буткевич 27 жовтня 1982 року в селі Орв’яниця. У 2000 році здобув повну загальну середню освіту в Дубровицькій ЗОШ №1. За роки навчань Іван зарекомендував себе як щирий, вихований та старанний учень. У 2006 році закінчив Ніжинський педагогічний університет та повернувся вчителем історії у стіни рідної школи, але згодом обириє інший напрям діяльності.
Іван доброзичлива, щира і сильна духом людина, яку любили і поважали всі, хто його знав. Його серце билося за Україну, за його сім’ю – дружину, діток, батьків і сестру.
Схиляємо голови перед його подвигом і відданістю. У ці важкі дні висловлюємо слова підтримки рідним та близьким. Нехай світла пам'ять про захисника, учня та колегу, живе у наших серцях як приклад мужності, самопожертви та любові до України.
Іван Буткевич завжди буде жити в наших серцях – як Герой, що поклав своє життя заради свободи кожного з нас.
Герої не вмирають…Вони живуть у нашій пам’яті та наших молитвах. Вічна слава Герою!
Слава Україні ! Героям Слава!
